Уявляв тебе зовсім не такою, Як ти є І з'явилась так миттєво, Посміхнулась лиш, Вмить я зрозумів, що це моє І говориш так чуттєво. Не забувай мого обличчя! Доле моя, я тебе кличу! Запам'ятай ці хвилини! І мене ніщо не зупинить! Не така, як всі І зірками дивишся на світ, Може, тільки так на мене? Перший раз в житті Я не бачу інших цвіт, Погляд вічно мій на тебе. . А ти не забувай мого обличчя! Доле моя, я тебе кличу! Запам'ятай ці хвилини! І мене ніщо не зупинить! Якби тоді ти знала, Як не хотілось відпускати Мрію, що дійсністю стала, - Неначе частину душі відірвати... Ми з тобою побачимось, Ми з тобою побачимось, побачимось. . (2) Не забувай!