Поле на колір макове, місяць в зірках пливе Всі ці літа я дякую Богові за тебе Вранці вдягнешся в марево, в коси вплетеш гаї Скільки нещасть плакали разом з тобою ми Скільки світанків бачили жовто-блакитними На чужині хитаюся - дитя знедолене А до тебе вертаюся в супроводі лелек Стежки сплелися вродою, наче мережива Діти твоєю мовою - ніби душа співа Я тобі колисковою дякую, що жива Тінню накриє ворога вільний у небі птах Врода твоя нескорена - на макових вустах Вранці вдягнешся в золото, в коси вплетеш гаї Чом так без тебе холодно в спеці чужих країн? Землі мене зчаровують лиш під крилом твоїм Я повернусь босоніж, моя земле Щоб більш не лишатись тебе Спиною вкрию любов незбагненну Щоб більш не втрачати тебе Щоб більш не лишатись тебе Щоб більш не втрачати тебе Не лишатись...