Ти прийшов віддати, щоб забрала відчай Вийняла й поглинула І у вікно кричала, де зима потроху Гинула й згинула Це тоді, дні зо два, майже сил не мавши Жалісно розрадила Як на зло, сьогодні майже вдвічі слабша Марила, падала І жадібно ротом повітря ковтала Страшно бракує тебе Дряпала, дряпала і полатала Хто я тепер? Хто? Заходь! Вибач, мушу на порозі привітати Бо мушу тікати Забудь! То не те, що варто пам'ятати Я душу за спогад О-о-о, душу за спогад Віддам, віддам, віддам, віддам ♪ Ти забрав від мене гострі всі предмети Ковдрою вкрив — і все На біду, даремно здогадалась, де ти Холодом вмилася А, може, це востаннє, і доки є У нас чим мучитись, муч мене Це моє повстання, вимагаю в неба Хоч якийсь ключ Щоб зачинити себе від тебе подалі Доки усе не мине Споглядатиму далі Пам'ятатиму день я Заходь! Вибач, мушу на порозі привітати Бо мушу тікати Забудь! То не те, що варто пам'ятати Я душу за спогад О-о-о, душу за спогад Віддам, віддам, віддам, віддам