Твердиня лісна вкрита кригою літ Промерзло повітря і простір застиг Сніги крізь тумани у вогкій імлі Де чорні діброви й хребтів моноліт І обриси їх тут панують усюди У теплому посвіті зимніх зірок І в тінях, що тонуть у місяця сяйві В снігах безкінечних химерних думок Космічне намисто на небі палає Приходять чарівної ночі часи Вітри хуртовинами їх проводжають Шляхами забутими в темні ліси