Та коли червоні ріки
Покинуть свої береги,
Дорогу знайдуть чумаки,
За змахом старої руки,
Почнеться вихід.
Минати піщані горби,
Дістатися до моря глибин,
Тікати знову від самоти.
Що лишиться? Голод і сарана,
І вона досі непокарана.
Чи залишиш місце між ребер?
Хто ти тепер, де ти тепер є?
Що лишиться? Голод і сарана,
І вона досі непокарана.
Чи залишиш місце між ребер?
Хто ти тепер, де ти?
І коли запалить сонце
Так що спалахнуть кущі,
Давай-тікай мерщій, кидай свої вірші
І забувай ти, як рухався до мети,
Долай блокпости, ці кляті блокпости.
Бери-хапай усе, що можеш винести,
І не шукай більше їхньої милості,
Разом з тим, менше з тим, пали все, що встиг
І підривай мости - це є вихід.
Що лишиться? Голод і сарана,
І вона досі непокарана.
Чи залишиш місце між ребер?
Хто ти тепер, де ти тепер є?
Що лишиться? Голод і сарана,
І вона досі непокарана.
Чи залишиш місце між ребер?
Хто ти тепер, де ти тепер?
Та землі покинуті стали відтоді,
Пішли вже й самі фараони,
І замість збудованих там пірамід,
Залишилися терикони.
Через усі перепони, між легіонами
Ширяться вигуки тихі,
З ними надія, з ними зневіра,
З них починається вихід.
Що лишиться? Голод і сарана,
І вона досі непокарана.
Чи залишиш місце між ребер?
Хто ти тепер, де ти тепер є?
Що лишиться? Голод і сарана,
І вона досі непокарана.
Чи залишиш місце між ребер?
Хто ти тепер, де ти тепер є?
Поcмотреть все песни артиста