кожен подих і кожен імпульс залишав у собі щоб потім напитися днями забитими яскравістю вражень разом неслись, ти натиснула важіль час залишати всі марні надїї поки поїзд печалі тебе не зіб'є всі дитячі уяви життя я розвію тож залиш нарешті страждання своє у світлі мостів в мерехтінні води поховали себе в димі днів молодих тануть обличчя на дні зіниць обрій заграв калейдоскопом новобудов квартири-полиці у відображенні світяться повернись та йди на світло розрізая навпіл столичний вітер ковтай всі літри та літери спостерігай, як місто розквітло у світлі мостів в мерехтінні води поховали себе в димі днів молодих тануть обличчя на дні зіниць обрій заграв калейдоскопом новобудов квартири-полиці у відображенні світяться