Знову ніч, спогади ведуть до тебе Я не живий, я не відчуваю Сонця Я онімів, це не гра я не дійду Я впаду на землі і не встану Знаєш як болить Сука, та я не дивлюся назад Пристрель мене чи вбий Пробач, мені не здихатись ґрат Моя доля у твоїх руках Скажеш ти ні, чи промовиш так Та не проси почекати й так часу немає І мій скоро закінчиться, дай знати Чи жива ще надія, чи дихає киснем Чи померла вже десь задавившись намистом На моїх руках Ти зникла так швидко Твої руки втекли тихим криком Наші спогади стануть у горлі Презирливі лика Ефемерне кохання вбиває повільно Коли почуватимусь вільним від мертвих думок Сам у палубі Ти мій морок За що я тут кричу в небо Двоє істот не знайшли себе Всередині біль і пустота В голові дим, я лише встав Готую себе до нескінченних мук До розпечених тортур Всередині біль і пустота В голові дим, я лише встав Готую себе до нескінченних мук До розпечених тортур