Випадок із не простих Точний опис пустоти Задув вітер під куртку Затягнув шнурок Для цього його і придумали Вночі стоїмо попід входом в під'їзд приблудами Зробив за поріг крок, для другого смислу не було вже А скільки загадкових речей У темноті живе Вагон і в добавок цілий причеп І все не вевчене В шоці клуб опівнічників На кожен шорох лісу Шарахаються періодично А це хтось дич несе Потім пробило світлом у лице Спантеличило Я на виду надто легка мішень А так не личить же Скоро проснуться жителі А ми стоїм набичені При чому цілу вічність ну Принаймні таке відчуття На звук тиші через шумову завісу На вихід з печери з одної у іншу Метушимся ехом від стіни до стіни За тінню своєю ж не видно куди йти Випадок із не простих Суті слід давно простиг Випадок із не простих Точний опис пустоти Думки метушились в скронях Ніби птахи в кронах Її зверху донизу прошив промінь Між гілок ламався тонув Змішувався з фоном (фоном) З густотою тону (тону) В невідому сторону У коридорі довгому Під сонячним вітром наче листом Хитаюся Звірів буджу своїм шелестом На паніці То вкрадливий осінній дим То бузку і магнолій цвіт Перевертають нутрощі Колесом навколо осі