Тік-так годинник на стіні Тіні з мого минулого тривожать постійно Беззмістовно пролетіли вихідні дні і ці відносини тупі, такі ненадійні Сиджу один на один з мобільним, втикаю І падлюка мовчить, і я напевне знаю Там на іншому кінці ніхто мене не чекає Мене ніхто не почує, ніхто мене не згадає Напиши напиши у своєму листі Про свої думки, про свої бажання Напиши, передай ці два банальні рядки В мене все окей, в мене все нормально Напиши мені коли я зовсім один В полоні годин, в чотирьох стінах Напиши якщо тримаєш моє фото в руках Бо твоє у мене лежить на колінах Знову день, один два три, чотири п"ять і пролетів цілий тиждень Знов беззмістовно проведу вихідні дні а так хотілося поїхати в карпати на лижі Де ну де ну де ну де ж ви є мої проблеми, я за вами скучаю проблем немає і не буде, бо немає тебе лягаю спати один і кожну ніч чекаю приспів. немов сюжет старого фільму в чорнобілих барвах і то напевне карма за гріхи бути покараним коли впадаєш в кому як її немає поряд кохання як наркотик, але доза понад норми я обгортав тебе віршами, ніжними римами ми немов спільники шукали на долонях лінії розбите серце на уламки, віддати душу трималися за руки ніжно і так зворушливо я адихаюсь від любові, знову наливаю знову згадую тебе, дивлюсь на фото і зітхаю коли зникають спалахи зірок в нічному небі то без зупинок з небосхилу, моє життя лише для тебе.