Я втомився так довго грати
Час або жити, або вмирати
Смерть ні чим не відмінна від гри
Бо вже той день, коли...
Одяг сухий, та вдосталь тиші
Можна сидіти тихше від миші
В помороку без жалі
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Вікно розкрите, піднято ґрати
Більше не треба перемагати
Небо, яке ми комусь віддали
Бо вже той день, коли...
Можна бути ні чим не ліпшим
Можна померти і стати іншим
Зовсім не як після мли
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Я не можу чекати часу
Де все стане колись набагато кращим
Від того, що маємо ми
Бо вже той день, коли...
Я не знаю куди діти волю
Відчуття всі старі і знайомі до болю
Дай пустелі хоч краплю води
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Перекрийте мені повітря
Всеодно не даєте нормально дихнути
Відірвіть мої крихітні крила
Нам нема, що згадати
Нема, що забути
Зав'яжіть мені руки за спину
Я за Цельсієм можу не втримать шкали
І, звичайно, я сам в тому винен
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Бо вже той день, коли...
Зверебой, 2015, ВУЗВ