На дубі ворон помирає Крізь туман він дивиться на землю Довге життя своє згадає Багато славних днів та великих подій Глянув вниз — чи плакав він колись? Чи страждав як народ великий Чи мріяв про землю нову Там, де неможна плакати і мовчати. Ворон помирає, дивиться на землю Згадує життя, мріє про землю нову Накриває ворона туман Спогади швидко пролітають Востаннє він землю споглядає Налітавсь, набачивсь — не наживсь!