День догорає, небо впало на нас Серце палає, біль сповільнює час Місто нас огортає, у собі дітей ховає Наших дітей ховає Вічності стане на всіх Мужності буде сповна Нам посміхається у слід Крізь сльози Вона – Марія Хочеш забутись, та сили катма Згадуєш лютий, а дому нема Замість дому – війна Нуль чотири тридцять одна Двадцять чотири нуль два Вічності стане на всіх Мужності буде сповна Нам посміхається у слід Крізь сльози Вона – Марія Вічності стане на всіх Мужності буде сповна Нам посміхається у слід Крізь сльози Вона – Марія Нам посміхається з небес Крізь сльози Вона – Марія