В очах напівзакритих, словах, що кинуто на вітер
В повітрі зіпсованому, в заповіті
Про який забув ти звісно, в літерах і сенсах
Паскудних реверансах - любиш понад все на світі
В товарищах і друзях, топах і лузерах
Ті хто в ілюзіях, розслаблені, або в напрузі
Не став обузою для всесвіту хто має право
На кого знайшли управу і хто в собі загруз
У хворій музі, у музиці, яку так любиш
У сумних історіях людей веселих якщо чуєш
Не факт, що вони існують, нам так хотілось
Бачити те, що багатьом навіть не снилось
В високому паркані, відкритому питанні
В змаганнях, де поразка - справа звичайна
У тому, про що завжди всі знали в пустих залах
У справі, що приречена на провал
Я ніколи не облишу, це - навічно
Нищить нас віч-на-віч блискіт
В обличчя
Я ніколи не облишу, це - навічно
Нищить нас віч-на-віч блискіт
В обличчя
Залишитись словом на березі сухого моря
Скаргою на тяжку долю, приємною втомою
Комою замість крапки, траченим статком
Втраченим татком, що лишився в згорілому танку
Доля не знає такту, виставляє по факту
Якщо мудак ти, не допоможуть жодні артефакти
Сказано так багато, настрій строкатий
Настільки адекватно все, аж часом хочеться блювати
На себе компроматом, болем в квадраті
Клієнтом шостої палати, на чужому святі
Покращеннями мать їх, чи все як є приймати
Де всі завжди дають порад, але не завжди раді
Життя плямисте і строкате, іноді занадто
Нема жодних гарантій скільки все це триватиме
Діяти або спати, безліч варіантів
Відомо лиш, що фінал для всіх буде однаковий
Я ніколи не облишу, це - навічно
Нищить нас віч-на-віч блискіт
В обличчя
Я ніколи не облишу, це - навічно
Нищить нас віч-на-віч блискіт
В обличчя
Таю я
Гей, Гей
Будьмо - Гей
Будьмо - Гей
Будьмо - Гей
Будьмо - Гей