Знову місяць блукає зоряним небом Знову чую крізь сон тихі кроки твої Я не знаю тебе, я не знаю про тебе І для чого приходиш з далеких тих днів? Так багато у тебе хотів запитати Та напевно, як завжди, не вистачить слів Скільки повзати ще нам, а не літати І для чого приходиш з далеких тих днів? Ти мені пробач я колись народився в свої країні Ти мені пробач я живу ніби вдома, але як емігрант Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині Ти мені пробач незнайомий мій брат Ніби все у нас є, більше навіть не треба Синє небо і жовте колосся ланів А насправді ми просто тікаєм від себе Ти про це нагадав нам з далеких тих днів Ти мені пробач я колись народився в свої країні Ти мені пробач я живу ніби вдома, але як емігрант Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині Ти мені пробач, незнайомий мій брат І навіки віків, повсякчас і нині Будуть дивитися в нас твої очі сині Березові хрести і земля у руїні І останні слова: "Слава Україні!" ♪ Ти мені пробач я колись народився в свої країні Ти мені пробач я живу ніби вдома, але як емігрант (емігрант) Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині Ти мені пробач, незнайомий мій брат