На краю гори, там безодня
Я води побачила порив, і цього дня
Люди тягнуть руки догори, але тонуть
Зняти кожен хоче той вид з телефону
Добре, що то був мій сон, а в снах є мораль
Поки сієм пісок, ми вбиваємо рай
Ми шукаєм зерно на уламках ґрунтів
Галасуємо знов у своїй самоті серед стін
Рушимо все (все), нищимо все (все)
Світу океан нам вже ніби басейн (басейн)
Ворог — це лід (лід), заховаєм в землі
Так зникає наш дім!
А навколо техніки марші
Затихає голос, що лине від старших
Всі лежать без дій іще навіть не впавши
Та коли настане сон-час, то і буде той час
Коли буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас
А поки тихо діти сплять
Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль
А поки тихо діти сплять
Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас
А поки тихо діти сплять
Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль
А поки тихо діти сплять
Знову мілина не мина, де та глибина?
Висохла вода, вже нема — і не дивина
Тисячі лісів без тварин, там панує дим
А що залишим молодим ми?
Діяти! Терміново діяти
Бува часом відбуваються нечувані дива
Проростає мохом мій залежаний диван
Весь об'єм робіт діли на два
А поки ще жива дихає трава
Вітер порива сірі хмари вам
Полива дощем, проростають ще
Квіти із хвощем, сонце не пече
Підростає ліс і ростуть малі діти на землі
Дивляться на нас, а ми все для них
Доки цей світ ще не зник
Доки цей світ ще не зник
Доки цей світ ще не зник
Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас
А поки тихо діти сплять
Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль
А поки тихо діти сплять
Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас
А поки тихо діти сплять
Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль
А поки тихо діти сплять
Тихо діти сплять
Тихо діти сплять
Тихо діти сплять
Тихо діти сплять