Ти тріхи дивна, ну експресивна
Ти тріхи дивна, ну експресивна
І почуттів так мало, мало, мало
Так світла у тобі мало
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Де тебе я водив, наш місяць завжди світив
Нам місяці летять всі ці дні з життя
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Вже тебе нема, намисто ніби ти з дна
На вмисне там я пірнав
Нас так не роз'єднати, хоч і зимна ця вода нам
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Ніби диво ти дні пустив, як дим, але не жалів я
Раптом так вже світанок
І роса на дворі в коридорі чути шум це
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Ловлю тебе на бігу, а губи дарять тепло
В цій квітці колить стебло бабло
Всі загладить в тобі ці шипи таке кіно
Ти тріхи дивна, ну експресивна
Ти тріхи дивна, ну експресивна
І почуттів так мало, мало, мало
Так світла у тобі мало
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Догорить вогонь, зола, попіл, пил, ого
В тобі нема нічьо мого
В мені нема нічьо твого
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Ми були на пайках, на нервах
Від тебе мене, як нарка поперло
Питали, чого серце не твердне?
Бо я живий, не став манекеном!
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Бо це забирає сили, я знаю, так
Ти дивна як погода, міняєш опади
(Пофігу, пофігу, пофігу)
Просто йдем далі
Сили нам новий день дає
В цих людях щастя нема
Світло в тобі не є дарма!
Ти тріхи дивна, ну експресивна
Ти тріхи дивна, ну експресивна
І почуттів так мало, мало, мало
Так світла у тобі мало
Попіл падав мимо попільниці
Згадав миті ці де ти
Моя видима ціль
Пам'ятають рубці все
Пофігу, ага, все пофігу
Пофігу, ага, все пофігу
Ти тріхи дивна, ну експресивна
Ти тріхи дивна, ну експресивна
І почуттів так мало, мало, мало
Так світла у тобі мало
(Пофігу, пофігу, пофігу)
(Пофігу, пофігу, пофігу)
(Пофігу, пофігу, пофігу)