Ми не маємо права забути Ми вже не ті, кого зустрів лютий Немає слів Невимовний біль Останній промінь гуманізму згас Та й існував Якщо чесно Тільки в книжках Крик про втрати Не передасть Бажання стирати всіх Хто зміг вбити Людяність В нас Ми не маємо права забути Ми вже не ті, кого зустрів лютий Адже смерть забирає не тільки життя Вона душить все, що мало посмішку в очах Адже смерть забирає не тільки життя Вона душить все, що мало посмішку в очах Адже смерть забирає не тільки життя Вона душить все, що мало посмішку в очах Адже смерть забирає не тільки життя Вона душить все Ми хотіли миру Але тепер Століттями Наша помста буде розрізати серця А відмерло Тільки всередині Те, що вважали за віру Надію Любов Цей жах розділив історію Знов Вона говорить що танки – це не страшно Страшно – коли людська подоба сіє кров А пам'ять – нашу велику війну Ми пронесемо до тих Хто лежить На дорогах Бучі А пам'ять – нашу велику війну Ми пронесемо до тих Хто лежить На дорогах Бучі