Iшов гуцул з полонини,
А гуцулка - з бані,
Посідали край дороги
Та й роблять снідання.
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
А що теє за свідання
Як нема що їсти
Виліз гуцул на гуцулку
Тай не може злізти
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Приїзджали трактори,
Гуцула знімати
Гуцул кричить гірко плаче
Не хоче злізати
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Усі хлопці оженились
А я в листопаді
Візьму собі таку жінку
Щоб широка ззаді
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Ой якби я теє мав
Що дівчата мають
Я б повісив на паркані
Нехай хлопці грають
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Ішла баба через ліс
Напали собаки
Розірвали їй спідницю
До самої спини
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Ішла баба через кладку
Тай задерла ногу
Гуцул думав то ікона
Помолився Богу
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Як вмирала стара баба
Стала всіх питати
Чи я буду на тім світі
Ще комусь давати
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Ой дівчата дівчатоньки
Не дайте умерти
Я вам буду за бугая
До самої смерті
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу
Дай, кума, дай, кума!
Хіба тобі шкода
А я тобі восени виорю города
Виорю, виорю, тай ще заволочу
Дай кума, дай кума коли я захочу