Потворні привиди зі мною говорять Я не бачу жодних приводів Налякати німоту Мій човен невидимий В вашому морі Ми давно на дні, тож видихни Тут як під паркетом ртуть Вогонь раптово догорів Люди замерзли Люди лаяли на ноути В одязі заснули знов Ти малюєш донорів Зламаним пензлем Ти одна, збоку хтось один Час завмер і десь колібрі засинає Сном Солодким, наче кров На вустах твоїх знов Непомітно ніч минає Знов Ти щиро, як ніхто Повіриш у любов Та зранку її знов немає Все по колу, цей день ніби наколений на спині Та от нудота повернулась, шкода, я якраз поїв Ох ці люди, класно їм, дома хліб та масло є Перехожі мене ненавидять, шановні, навзаєм Я бачу космос, це не від трави На небі сотні маленьких шпарин, по яких вітер виє Прислухайся, прожуй це і потім спробуй проковтнути Мій велосипед літає, а, хочеш прокатнутись? Пару кілометрів від галактики є тихе місце Там метелики пахнуть вином і он та сама істина Переді мною без одягу, кличе під ковдру І дороги назад вже нема, ніби пробили контур На землі ті самі бетонні ліси та з димом труби В Макдональдсах трупи, в маршрутках трупи, в бурсах трупи Ти біжиш сама від себе так, шо аж наздоганяєш Повітря пахне Новопаситом і колібрі засинає (Заси-засинає) Сном Солодким, наче кров На вустах твоїх знов Непомітно ніч минає Знов Ти щиро, як ніхто Повіриш у любов Та зранку її знов немає