Небо, небо хилиться-хилиться
Небо ледь тримається, падає, о-є
Тихо-тихо диха в потилицю
Каже нам, що в світі ще правда є
Небо, небо хилиться-хилиться
Небо ледь тримається, падає, о-є
Тихо-тихо диха в потилицю
Каже нам, що в світі ще правда є
Йо, а небо, небо знає більше, ніж ми
Небо тихо падає між людьми
З неба сіє сонце в голови мир (мир)
Але воля — справа лиш нас самих
Втомлені вірити на слово, встигли погаснути
В небі наївні вогні
Тільки надія живе, доки мрія ще є
Ти ненавидиш, але Бог — ні (ні)
Чисті води змиють із лиця сум
У житті для зла немає часу
Більше не ховай за гнівом красу (красу)
Небо воду дасть — не буде посух
Може, твої очі ясні лиють сльози рясні
Їх земля суха в себе прийма
Та ніхто не зможе тут жити і щиро любити
Цей світ, коли неба нема (нема)
Небо, небо хилиться-хилиться
Небо ледь тримається, падає, о-є
Тихо-тихо диха в потилицю
Каже нам, що в світі ще правда є
Небо, небо хилиться-хилиться
Небо ледь тримається, падає, о-є
Тихо-тихо диха в потилицю
Каже нам, що в світі ще правда є
Кришталь має кожна людина
З роками він забруднюється, наче судини
Очищення має зробити кожен (кожен, кожен)
Кожен перехожий, кожен перехожий
Від не простих думок, які тягнуть вниз
Та, та складних розмов, де купа сліз
Не впади у злість
Та завжди слухай свою совість (чуєш?), небо в поміч
Небо, небо хилиться-хилиться
Небо ледь тримається, падає, о-є
Тихо-тихо диха в потилицю
Каже нам, що в світі ще правда є
Небо, небо хилиться-хилиться
Небо ледь тримається, падає, о-є
Тихо-тихо диха в потилицю
Каже нам, що в світі ще правда є