Ця історія про художника із полку "Азов"
Позивний Мікеланджело; і про японське авто
Про життя і надію, мир і війну
Про любов, ворогів, отчим дім і сім'ю
Про простих волонтерів і шурхіт колес
Про загиблого друга на прізвисько Гесс
Про загарливої дівки крутий реверанс
Отже, я починаю цей трагічний романс
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Мікеланджело
Він пірнув у АТО із самого Майдану
Полишивши на сестру недужую маму
Що благала його: "Бережи себе, синку
SMS-ки пиши, а не грай у косинку"
А він сміявся на те: "Не жартуйте так, нене
Я ж не мале дитя. До чого ці сцени?
А ще їдуть зі мною Гесс і Саїд
Волонтери для нас підігнали вже джип
Під капотом, здається, три сотні "конів"
На даху кулемет, щоб мочить сепарів"
Не машина, а пісня. Не згірша за танка
Розмальована люта азовська тачанка
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Мікеланджело
Мікеланджело був художник-водій
Гесс — кулеметник, Саїд — вспоміжний
Маріуполь звільняли, затримали грека
З-під Іловайська вивозили поранених правосєков
Під Лебединським косили сєпарів хвацько
Били їх під Широкино і селом Бердянським
Саїда поранили наприкінці зими
А тут ще Гесс: закохався в дівчину з тієї сторони
Звалася Альона, здавалося, нормальна
На відміну від її батьків, що жили у Дзеркальнім
Вчилася на лікаря в маріупольськім вузі
Знала слово "гімн" і про калину у лузі
Але раптом зникає: ні слуху ні духу
Звичайно, наш Гесс впадає в розпуку
А вранці дзвінок: "Рятуйте мене, хлопці
В Донецьку, в полоні сиджу у мєнтовці"
От кажуть: "Баби — підступні", — і в тому є рація
Цілий місяць готували таємну спецоперацію
Командири — отам, вони про неї не знали
За цей час авто підшаманили, підрихтували
Зняли кулемета, поміняли диски
Під самий Великдень рвонули у Піски
Летіла степами від ночі до ранку
Розписана люта азовська тачанка
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Мікеланджело
План був такий
Місцево правосєки знають тут всі стежки, вибалки, просєкі
Вночі з розвідниками переходять кордон
Хлопці — у Донецьк, ДРГ — на Краснодон
В Донецьку оселяються у порожній хаті
Що належить побратиму на прізвисько Батя
На той час Альонку з мєнтовки умовно звільнили
Паспорт забрали, а справу — пришили
Буцім вона — небезпечна персона
Постила в соцмережах фотки із біцями "Азову"
Через кордон її мали вночі перевизти
А тут вже і тачанка: не машина, а просто пєсня
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Мікеланджело
Домовились встрітися на вулиці Лабутенка
Взяти таксі і їхати до посьолка Шевченка
Де на них чекали три старих ровери
Бутерброди, чай і плани від тьоті Вєри
Яка була мамою вищезгаданого Баті
Найкращого сапера в азовському добробаті
Тьотя Вєра і мала їх довезти до кордону
Де було вікно у сєпарській обороні
Але тільки зайшли до неї у ворота
Відразу зачулося: "На землю, сволота!"
Суча Альонка здала всіх враз
Тут тобі і мєнти, і місцевий спецназ
Хлопці в юрбу миттю жбурять гранату
Кулі свистять, чкурять бабину хату
Копам кає в цеглянім гаражі
Вибрались з боку старої межі
Відбили синій Opel і нумо до краю
Чуєш, Художник, я кров'ю стікаю
Кордон перейшли у встановленім місті
А вночі він помер у чужому обійсті
Так дівчина-курва козака згубила
Загинув наш Гесс, на Личаку — могила
Літає без нього від ночі й до ранку
По степу таврійським азовська тачанка
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Мікеланджело
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Джип Pajero. Го-го!
Мікеланджело