Постій, покури, не спіши Тобі вже всеодно нема куди піти Мрієш про спокій, який не прийде ніяк Шкода себе самого, втома від життя Способу все виправити не знаєш І лиш зоряне сяйво Вкаже шлях до місця, де комфортно Проте небо хмарне Не видно нічого Не видно нічого Осінь нагадає усі помилки, які зробив за цей рік Осінь нагадає усі помилки Так страшно тобі, страшно тобі Вигляд з твоєї сірої квартирки На такі ж помучені часом будинки Змушує весь час слухати пластинки І видихати дим у кватирку Хмари не дають споглядати зорі Із дитинства мрієш вирватись в море Хмари так і не покажуть зорі Море так далеко, а ти в безодні Не видно нічого Не видно нічого Осінь нагадає усі помилки, які зробив за цей рік Осінь нагадає усі помилки Так страшно тобі, страшно тобі