Кожен день проходить як завжди
Не стає ні гірше, ні краще
Я втомився від такого життя
Та нема назад, назад вороття
Я не хотів бачити твої недоліки
Та це вже неможливо, лежу в полі і
Як вибратись мені скажи
Як вибратись скажи, тільки не бреши
Я знав, що буде складно, та не знав, що так рано
Я знав, що буде досвід, та цього замало
Збираю всі твої фото, щоб їх спалити
Тільки це допоможе мені душу зігріти
Душу зігріти
Зів'яли всі квіти, що я тобі дарував
Що я тобі дарував
Квіти зів'яли
Мої руки зв'язані
Сиджу на балконі
І неначе в'язень я
Не боюся смерті
Та вона все ж прийде
Ніби й втік від болі
Але вона не мине
Відчуваю холод
Мені потрібно тепло
Тепло від вогню
Тепло я ловлю
Забуваючи фрази, які ти казала
Згадую моменти, де тебе обіймав я
Це було давно, та досі сумний
Це ніби смерть, та все ж я живий
Мій потяг мрій застряг на мості
Фрустрація живе у моїй голові
Як позбутися ії
Здогадуюсь, ось вихід, дивись
Зберу всі твої фото, аби їх спалити
Це допоможе болі запобігти
Я не хотів бачити твої недоліки
Та це вже не можливо, лежу в полі і
Як вибратись мені скажи
Як вибратись скажи, тільки не бреши
Я знав, що буде складно, та не знав, що так рано
Я знав, що буде досвід, та цього замало
Збираю всі твої фото, щоб їх спалити
Тільки це допоможе мені душу зігріти
Душу зігріти
Зів'яли всі квіти, що я тобі дарував
Що я тобі дарував
Забуваю як дихати, коли бачу тебе
Де мій дім, і де моє небо
Зникло все, навіть те що не треба
І я розчиняюсь в спогадах про тебе