Давай поговорим
Вимкни екран, заховай телефон у кишеню
Годі готувати собі горенько на вечерю
24 на сім з четверга по середу
Ти там як взагалі?
Що по бессонню, що по птсру?
Ця ніч забуття чи нові страхи принесе тобі
Хто надішле ППО проти панічних а не ракетних атак?
Твій західний партнер спить обіймаючи справа Чи ти одинак?
Чи ти мігруючий птах?
Від війни всередині не віднесуть ані крила ані найшвидший літак
Та, така собі доля, згоден
Але вона твоя
З лютого тобі стало не соромно вже
Тобі стало так просто боятись
І я такий самий, роблю вигляд ніби то знаю хоч шось
Та вчора шукав у пабліках пісню все буде добре
Жодної не знайшлось
Хоча ні,одна є
Про те,що небо небо дає лише те що можу подужать
Вона про те, що навіть під бомбами люди люблять та дружать
Вона про спокій, той де хрущі та вишні
Вона про те що все закінчиться за два три тижні
Так,знаю оптимізм на війні то є хижак а не здобич
Та коли навколо суцільний жах,кожен сам собі Арестович
Ми влаштовані так,що віримо в краще
І саме тому земля крутиться досі
Голі,поранені,босі
Та це не кінець
Це досвід
Так ми Homo Sapience
Але не всі Sapience та не всі Homo
Homo не позбавляють один одного дому
Боляче,сумно
Минуле назавжди полишено
Та я бачу як посміхається небо
Всередині тиша
What a big deal
Полюбити тишу,щоб почати свій спів
Сльози то сіль
Ти лише людина тож не стримуй свій біль
Скіки не вий
Там де вже руїни не збудуєш новий
Той самий дім
Та життя іде і небо посміхається всім
What a big deal
Полюбити тишу,щоб почати свій спів
Сльози то сіль
Ти лише людина тож не стримуй свій біль
Скіки не вий
Там де вже руїни не збудуєш новий
Той самий дім
Та життя іде і небо посміхається всім