Знову в обіймах ночі, Джекілом чи Хайдом Роби все, що хочеш, непомітно й тихо Та життя візьме своє, як не прохай, бо В нього свої плани, своє щастя й лихо Від жади до болі мчать порожні вагони Паперові цвяхи зруйнували стіну Кожен новий ранок починаю з боєм Сподіваючись, що істину зустріну ♪ Тіні холодних проспектів В зелених очах палають мости Мінливо-сумнівний вектор Я стільки мовчав, бо слова всі пусті Тіні холодних проспектів В зелених очах палають мости Мінливо-сумнівний вектор Я стільки мовчав, бо слова всі пусті ♪ Зорепад облич, від суддів до підсудних Я шукав своє, ретельно підбиравши З течією років маю тільки сумнів З чого буде гірше, а від чого краще Кожен крок вперед магією рандому Веде мене проти, в один бік чи інший Всі шляхи до Риму ведуть лиш додому Щоби з новим днем ставати трохи ліпше Тіні холодних проспектів В зелених очах палають мости Мінливо-сумнівний вектор Я стільки мовчав, бо слова всі пусті Тіні холодних проспектів В зелених очах палають мости Мінливо-сумнівний вектор Я стільки мовчав, бо слова всі пусті