В загублене місто Прометей приніс вогонь Але дарма Адже вогонь хоче їсти Він випробовує тіло Кожною з тортур І відчуття Що вже немає сил Тримайся, хоча болить і Втому сприймаєш як данність Скінчаться сльози пролиті Та обернуться в незламність Тримайся, попри всі рани Вони розтануть від часу З пітьми розквітне світанок Криваве полум'я згасне Потрапити хочеш У царство сновидінь Але ніяк Не заплющити очі І доки скрізь все палає Страх засинає Ти йдеш по склу Та рани з часом зникають Тримайся, хоча болить і Втому сприймаєш як данність Скінчаться сльози пролиті Та обернуться в незламність Тримайся, попри всі рани Вони розтануть від часу З пітьми розквітне світанок Криваве полум'я згасне