Як добре, що найкраще трапилось вже Запясток коле північ Додому зарано Щоранку я в любові стажер До вечора стаю ветераном Знов хочу загубитись у кварталах терцій Куди поділось все, шо ти обіцяв У місті тмхо, мов у моєму серці Іти додому чи іти до кінця Шкода, що не розкажеш нікому Що нас у нас забрала пітьма Навіщо поспішати додому Якщо тепер там дому нема Як стишити вогонь, що уже палає Де взяти стільки сили, о мій бог Навіщо берегти те, чого немає Цей вересень лютий до нас обох Любов приходить тихо й зникає Калічить і нічому не вчить І важчого у світі немає За металеву зв'язку ключів