Я побачив тебе І настала весна Як відчув твоє бажання і бентежне хвилювання І відчув, як розступається стіна Я стояв за крок до неба Я стояв півкроку до дна І ніяк не міг відвести очей від тебе Хто ти, моя весна? Всі бажання — тобі Всі надії про нас Всі надумані вагання, всі несправжні сподівання Всі буденні вантажі поглинув час А я стою за крок до неба Я стою півкроку до дна І ніяк не можу відвести очей від тебе Хто ти, моя весна? Не давай чужим словам Намести сніг у думках А залиш своїм губам Те, що їм хочеться, хочеться так Бо я стою за крок до неба Я стою півкроку до дна І ніяк не можу відвести очей від тебе Хто ти, моя весна? А я стою за крок до неба Я стою півкроку до дна І ніяк, ніяк не можу відвести своїх очей від тебе Хто ти, моя весна?