Цей берег наш, тут наш рубіж
На кожну акулу знайдемо ніж
Зіллємо кулю, пливи сюди, акуля
Скуштуй заліза, ножа поїж
І
До нашої затоки зайшов легіон акул
З ними морський диявол В.В.Вельзевул
Хавало відкрив, віддав наказ
За родіну, за краба, фас! Короче, ату нас!
Й затулила пляма сонце. Темно
Підхопили ми дітей на руки. Лихо.
Вижити? І десь дожити тихо?
Утікти від моря? Ні. Не наша тема
Скільки поколінь ця затока була наша
З пустелі збудували ми під пальмами садок
І що тепер, а? Струсити у пісок?
Ні, якщо вже пити, то повнії чаші
Патронташі черепаші, шоломи з кокоса
Вогні ми запалили, вдихнули ми дими
Ей, шо за тіло у наше море суне носа?
Хто там шо хотіло? Виходь. Візьми
Цей берег наш, тут наш рубіж
На кожну акулу знайдемо ніж
Зіллємо кулю, пливи сюди, акуля
Скуштуй заліза, ножа поїж
ІІ
Жив собі на березі наш клан
Любив, кохав, дивився в океан
Жили ми, не тужили і не тягнули жили
Допоки не пристав до нас цей світолам
Шикуйтеся, акули, у свої каре
Досить, попанували, тепер харе
Лягайте, падли, лаштуйтеся, зарази
Діставайте, брази, голки з дикобраза
Гратимуть діти наші вашими черепами
Намиста на дружинах бринітимуть зубами
Вашими зубами, довгими іклами
Пиши листа у пляшку, попливе до їхній мами
Ей, акула-мама, кіко б вас не було
Скільки припливло, стільки ж затонуло
Все що зазіхало, робило тут буль буль
Ми їмо акуль і множимо на нуль
Цей берег наш, тут наш рубіж
На кожну акулу знайдемо ніж
Зіллємо кулю, пливи сюди, акуля
Скуштуй заліза, ножа поїж