Було в той час, де і як, не збагну Сталося дивне, чи долі діяння Тебе зустрів, чи можливо, наснив Та й полюбив в один раз і востаннє Твоїх очей – синь озер чарівна Коси-ліси, вітри шовком шепочуть Ружа-краса розлива полум'я Не відпуска мене зваба дівоча ♪ Манять, печуть вогне-вишні вуста Зваблюють перси – говерли цукрові В лоні ланів я навік загубивсь Та й опинився в полоні любові Полони, полони мене вдень і вві снах Запали-но вогнем моє серце шалене Полечу повесні, закричу в небесах Моя земленько-нене ♪ Сповнений мрій, твій я вершник міцний Я прилечу на коні дивокрилім Злую біду зупиню, одведу Тебе візьму, заберу в небо-вирій Я один з тих, хто це диво узрів Орден палкий, військо лицарів вірних Буду з тобой, твій незмінний герой Ладо моя, моя діво-родино Полони, полони мене вдень і вві снах Запали-но вогнем моє серце нестямне Полечу повесні, закричу в небесах Моя Ладо кохана ♪ Пломеній, променій, осягни догори Ти гори, моє серце, у щасті і болі Зачаруй, подаруй мені світ, кольори Моя зоре-любове Полони, полони мене вдень і вві снах Запали-но вогнем моє серце, калино Полечу по весні, закричу в небесах Моя земленько мила Моя любима Ладо єдина Несповідима