Коли на серці сумно І жити вже не в кайф є Виходжу подивитись Як вітер з морем грає Немов зійшлось козацтво У смертельному бою За волю побратимів, за святу Страждену матінку свою Коли душа заплаче Виходжу у поля я Почути, як співає І промовляє земля Розорані степи І все вже продано давно Та я є вільний і тому відчую Прадідівськеє тепло Коли зітхнеш у люті І вже не слід терпіти Згадай, що шлях тернистий Пройти ще мусиш і ти! Виходь у своє місто Виходь у рідний ліс Здійсни свій чин пред тими Чий подвиг дорогий тобі до сліз! Коли на серці сумно І жити вже не в кайф є Коли на серці сумно І жити вже не в кайф є