Осінь надійшла в серпня перецвіт, Осінь надійшла – озирнувся світ В пахощах садів ти така одна, Ти – моя весна... В таїні багать, у зажурі трав, В павутинні зір, тремкоті заграв, В першим подиху нашого вікна Ти – моя весна... Осінь надійшла віхолою дум, Раптом принесла невимовний сум В тихих радощах пісня голосна Ти – моя весна... З повним місяцем у полоні хмар Враз перегорне небо календар – Рідна без прикрас серцю вишина... Там, за обрієм Сонце засина... (Ти моя весна, ти моя весна) У моїм житті ти така одна... Там, за обрієм Сонце засина... (Ти моя весна, ти моя весна) В цілім світі ти – одна... Осінь надійшла, відлітаєш ти Осінь без вагань просить: Відпусти! І чия у цім, не збагну, вина Ти моя весна... В стежках, де сліди шепіт огорта, Де в обійми знов тягне самота І з останніх сил ще бринить струна... Там, за обрієм Сонце засина... (Ти моя весна, ти моя весна) У моїм житті ти така одна... Там, за обрієм Сонце засина... (Ти моя весна, ти моя весна) В цілім світі ти – одна...