Ще не вмерла, но і не жила моя Україна. Добрі люди постарались... Душу вклали, Волю вкрали. І не дочекалась мати сина. І не дочекалась. Сніг не падав - пожалів, Плакав грудень, січень, лютий. Потім ще багато днів. Я не їв, не спав, но пив. Я їх всіх простив та не міг забути. Я їх всіх простив! #ЗвучанняДумок Розкажи лісам Карпат, скільки їм лишилось жити. Ти, людина, їхній кат, ти чому такий сердитий? В тебе ж вдома квітне сад! В тебе вдома квітне сад... Злився ти з тими лісами, полетів все далі й вище Втома й сльози його мами. А там, в полі вітер свище... Ще не вмерла, но і не жила Моя Україна...