Ти не один, хоч одного забагато
Вони прогризли один одного всю схему доплати
А щодо тебе, маленька людина, вони чіпляють плати
Те, що вміли всі давно, то їм відверто так накласти
А на вас сидять. Вже було 25, а буде 30
Якщо кеп не буде гільз заливать
Бать (бать), ми стараємось, якщо є сила
Та молодий ще народ; молодий, хоч і сильний
Стильно ми стерли, ми як фраєр з капітаном
Ось і разом, ніби з голки. Йди боком, капітане
Як твій човен, наш веде в невідомі моря
Тече хвиля, позабута давно вже земля
Земля, обітована чекатиме там, де тепла ванна
Де гаряча з крану вода та сумна путана
Де по плану, в що вберуть життя твого каравану
Ще до дивану, бо приб'ють, щоб був би біля екрану
Наступного разу давай летіти разом
Частиною маразму не будемо, щоби не погасли
Наші серця, наші очі
А це полум'я не купиш за гроші
Хіба ми не схожі, на вулиці згаслі перехожі
З палаючими долями, з яких вони давно ворожі
Вельможі і ніколи не подивляться вниз
Не пам'ятають, чи було їм більше класно колись
Втім білись, бо наказ передавати наверх
Чи забирати у комах шматок доходів
Алло, сер. Чи не думаєте ви, що це вже трохи занадто?
Розумієте, останнє забирати не варто
Бо тут не жарти, пане
Але його перебили; як наступили ногою — щосили видерли крила
Бо тут немила комаха — до великого птаха
Кріпаки — до ненависного, втім рідного, пана
Такими першії себе зробили, як створили других
Потім другі скористалися сонливістю мухи
Прилетіли всі перевтілення в усіх красі
А сіль та правду, як завжди, ховають в гаманці