Як занесло мене сюди (мене сюди)
На фабрику, що робить кулі та торти?
Створивши її та розділивши на дві
Вони перетворили спільний цех у водевіль
Води, біль, хліб і сіль на вході
З першим днем так вітали на заводі
В моді стало не вітатись потім
Тепер всі в поті, щоби буть в свободі
По коліна чи по шию?
Поколіннями чи лише нами підшиє?
Звіти до ради всіх богів
Вигадала раду ту рада директорів
Гнів (гнів) та сміх крізь плач (крізь плач)
То з глузду поїхав палач
"Краще було, — каже він
Коли на сцені виступав Лері Вінн"
Оу! Оце були часи
Незайманої краси. Там були ліси
Завод усе це замінив
Зайвими стали ми краплями роси
Оу! Оце були часи
Незайманої краси. Там були ліси
Завод усе це замінив
Зайвими стали ми краплями роси
Та далі цікавіше
Стрілянину пережив, себе Рошеном потішив
На заводі все в шоколаді: він у супі навіть і салаті
А що тут такого? Якщо є проблеми, то лише зі Сходу
Ми не буваємо винні, бо тато навчив слідкувати нас пильно
Готуємо торти, виливаємо кулі
Щоб не думати про зайве, ми п'ємо пілюлі
Не червоні, але і не блакитні
А жовто-блакитні, шоколадні або житні
Злидні, бо в нон-стоп режимі
Не на вершині починали та не знизу, де нині
Ми випробовуєм ніби, наскільки глибоко рити
Дно, де зібралися риби, бо ще ніхто так не хибив
♪
Оу! Оце були часи
Незайманої краси. Там були ліси
Завод усе це замінив
Зайвими стали ми краплями роси
Оу! Оце були часи
Незайманої краси. Там були ліси
Завод усе це замінив
Зайвими стали ми краплями роси