Ти, як дощ не питаєш коли йти Тільки я його знаю (знаю, знаю) І тільки він мене бачив таким Яким знаєш ти (ти, ти) І тільки він мене любить таким Ми давно з ним сусіди (сусіди, сусіди) Але він може бути зі мною чеснішим, ніж ти Вже не треба, я маю правду з ним А вже не треба, забери Вже не треба, цілуй себе, як треба Вже не треба весни Ходи сюди, кому потрібні Ці наївні куплети (куплети, куплети) Я напишу про тебе дивні, але чесні слова Ходи-ходи, бо залишилось трохи часу Шоб наспівати (наспівати, наспівати) Я не шкодую, шо з тобою був останнє життя Вже не треба, я маю правду з ним А вже не треба, забери Вже не треба, цілуй себе, як треба Вже не треба весни ♪ Ходи сюди, бо я ще маю, шо тобі розказати Я не шкодую, що з тобою був це дивне життя Вже не треба, я маю правду з ним А вже не треба, забери Вже не треба, цілуй себе, як треба Вже не треба весни