І все частіше я згадую себе малим І не більше лишилось від мене моїм І так прикро, я тримав у долонях той м'яч Як хтось викрав, пробач Стій! Я кричав йому: "Стій! Як же так?" Стій! Хтось тримав мене й міцно стискав "Стій! Зупинись!" — я кричав, а потрібен був крок Я б не зміг, а без нього тепер я хто? Це єдине, задля чого б я ще раз прожив Ту хвилину — і ніхто б мене не зупинив І так само "зачекай!" мені б крикнув мій друг Небесами були послані, хто поряд був Стій! Я кричав йому: "Стій! Як же так?" Стій! Хтось тримав мене й міцно стискав "Стій! Зупинись!" — я кричав, а потрібен був крок Я б не зміг, а без нього тепер я хто? ♪ Стій! Я кричав йому: "Стій! Як же так?" Стій! Хтось тримав мене й міцно стискав "Стій! Зупинись!" — я кричав, а потрібен був крок Я б не зміг, а без нього тепер я хто?