Вода живить все живе
До дна бачить суть тебе
А з води іде усе
Скоро суд, та де твоя голова?
Вода живить все живе
І людина жадно п'є
А з води іде усе
Що залишу після себе Я?
Йой, умий ня, водо, водо!
Дика і свята
Цілюща сила
Й закони твої
Придумала вища душа
Забери біль
Як повінь
Усю, що хтось позалишав
Земна Артеріє, відчуваєш сльози?
Вони ще не із пластика
Вода живить все живе
До дна бачить суть тебе
А з води іде усе
Скоро суд, та де твоя голова?
Вода живить все живе
І людина жадно п'є
А з води іде усе
Що залишу після себе Я?
Це моя для Тебе ода - Вода
Стихія твоя сильніша за віка
Кланяюсь - в трьох станах Ти воєвода
Із криги, із туману чи пара водяна
Предків тиша, затоплені міста
Атлантида під тобою зарида
Перетікаєш в зливу, злиться старий мольфар
Рухає духом сивим аби здобути нових чар
Тілько рожденний у горах
Зігрітий, заколиханий у снігах
Путник відкриє, вкаже шлях
Заговорить до Води, як молитвою монах
Як вода із водою в тобі й з тобою
Ми граємо і віддаємось нашим ігрищам
Шансів не знаєм, не гарантуєм нічого
Крім пестощів граніту
Крім правил фіксації і фікції
Крім тіла риби, що зловили легкою рукою
Що втримали без кулака
Все те з Води що одразу віддаємо Воді
З чола Водою й сріблом білим витечу до нього вниз
Плекати серце й кутати покуту голу
Сльозою невдимою в підводний фіолет, у надрубіж
З вершин безодні й із підніжжя полонин
Нічого не бракує нам, бо вже немаєм вбрання
Лиш шепче, лиш голосить, лиш хорує
Агній, вітер й дим
Агній, вітер й дим
Агній, вітер й дим
Вода живить все живе
До дна бачить суть тебе
А з води іде усе
Скоро суд, та де твоя голова?
Вода живить все живе
І людина жадно п'є
А з води іде усе
Що залишу після себе Я?