Ми всіх пускаєм, окрім себе самого І ми втрачаєм, заради чого воно Не помічаєм Скільки непрожитих днів Скільки загублених днів Скільки незгаданих днів Всіх помічаєм, окрім себе самого І ми втрачаєм, заради чого воно Не помічаєм Справжні мрії свої Щирі радощі Свої слабкощі Але ж ти краще в тому Та не значить, що у всьому І ніхто не буде поруч, окрім тебе самого Але ж він краще в тому Та не значить, що у всьому Ми не чуємо, як малюєм про усе окрім свого Але ж ти краще в тому Та не значить, що у всьому І ніхто не буде поруч, окрім тебе самого Але ж він краще в тому Та не значить, що у всьому Ми не чуємо, як малюєм про усе окрім свого А як приємно пізнати себе справжнього І діставати всі мрії, як в дитинстві знову Почути в темряві Почути в швидкості Почути першим власні свої повісті І все це так неважливо, хто і де ти є Ти все ж такий унікальний Один із всіх Давай себе любить Давай лиш про цю мить Давай вчитися жить Але ж ти краще в тому Та не значить, що у всьому І ніхто не буде поруч, окрім тебе самого Але він краще в тому Та не значить, що у всьому Ми не чуємо, як малюєм про усе окрім свого Але ж ти краще в тому Та не значить, що у всьому І ніхто не буде поруч, окрім тебе самого Але ж він краще в тому Та не значить, що у всьому Ми не чуємо, як малюєм про усе окрім свого Ти краще в тому Та не значить, що у всьому І ніхто не буде поруч окрім тебе самого