Забудь мене, як ніби я ніхто
Як ніби всесвіт знає краще толк
У баченні реальності та світу, тож
Я лиш клята риба і іду на дно
14 жовтня, а ще на серпні
Дні так ідуть, напевно, я безмежний
Як ніби життя кінь без вершника
Для мене досі все як уперше
Час загубився десь у просторі
Серед безкінечних вікон дверей і постатей
Я би хотів опинитися десь на острові
Там все сонячно і пусто і просто і
Як ніби рими в голову мені не лізуть
Як ніби вставати вже щось пізно
Тож я чекаю коли клята північ
Забере мене у світ снів
Я просто дивлюся фільми, граю в ці ігри
Сру та лиш сплю та іду попоїсти
Чекаю чогось і сиджу тут на кріслі
Всесвіт — універ, а життя — це лиш іспит
Чи залишуся я тут пилом поміж рук?
Чи залишуся я тут пилом поміж рук?
Чи залишуся я тут пилом поміж рук?
Чи залишусь я тут?
Чи залишусь я тут?
Забудь мене, друже, я просто дивлюся
У пусту пустку, щоб часом не вгрузнув
У пусті думи, у темне гузно
Я відволікаюсь, але якось вже хуй з ним
Я візьму сативу
Яка реальність тут правдива?
Може це лиш сон
А може просто диво
Чому воно завжди дихає у спину?
Інколи, все ж, це страхітливо
Я лягаю у ліжко з думкою про завтра —
Завтра буде краще, завтра буде краще
Я шукаю справжність, я шукаю правду
Все ж я пропащий, все ж я пропащий
Все моє життя —
Життя відволікань
Не знаю від чого
І стоптую ноги
Якщо знайду натхнення —
Втоплю його завтра
А може і поразка
Втопить його зараз
Що я маю на руках? —
Моє мале життя
Тож забудь мене як я
Не пам'ятаю цього дня
Мене нічого не хвилює
Це все що написав за грудень
Мене нічого не хвилює
Навіть кляті люди
Навіть ваші груди
Навіть сотні рук і
Навіть чорні букви
Навіть білий кубик
Що кинув якийсь дурік
Що думав кляті думи
Але мене це не хвилює
Тоді на що я тут полюю?
Все що хотів сказати
Що я неначе жарти
Що я неначе в казці
Що я попав у пастку
Моє життя як фільм
Без кульмінації й подій
Я просто наче гній —
Безкінечний цикл
Це лише день, що не закінчиться ніколи
А якщо закінчиться, то я не усвідомлю
Зовсім без сенсу — цей день без долі
Я хочу лише сексу щоб цицьки були голі
Я хочу лише їсти і піти в туалет
Забуття вже як найкращий кент
Я чекаю подій і на якийсь презент
Щоб далі робити свій блядьський реп
Забудь мене, як ніби я ніхто
Як ніби всесвіт знає краще толк
У баченні реальності та світу, тож
Я лиш клята риба і іду на дно
Час загубився десь у просторі
Серед безкінечних вікон дверей і постатей
Я би хотів опинитися десь на острові
Там все сонячно і пусто і просто і
Чи залишуся я тут пилом поміж рук?
Чи залишуся я тут пилом поміж рук?
Чи залишуся я тут пилом поміж рук?
Чи залишусь?