І поки ти там себе не жалієш Кожен з нас тут не спить теж Бо знає точно, те, що посієш Прийде час, та й пожнеш І поки ти там, наші діти знають Хто захищатиме їх дім І поки ти там, тебе чекають Повертайся живим Травень мій і рідний дім Залиши по собі свої щирі спогади Зорепад, а за ним десь грім І вже в останнє пролунали дерев'яні лади І сон заповів кожен ден тепло Не забувай, що там є всі, кого ти знав Ти тримай міцно стяг дерева стебло Що би ти жив, що би ти світ пізнав І поки ти там себе не жалієш Кожен з нас тут не спить теж Бо знає точно, те, що посієш Прийде час, та й пожнеш І поки ти там, наші діти знають Хто захищатиме їх дім І поки ти там, тебе чекають Повертайся живим За полями сивий дим Щойно був сонця цвіт І здавалось все блідим Вже пройшло за сотню літ Як я забував теплоту всіх слів Що лунали так невинно з кольорових днів Забери небо й долю швидко весь мій біль Та ще не час нам іти ще в бій І поки ти там себе не жалієш Кожен з нас тут не спить теж Бо знає точно, те, що посієш Прийде час, та й пожнеш І поки ти там, наші діти знають Хто захищатиме їх дім І поки ти там, тебе чекають Повертайся живим