Я майже звик не згадувати тебе щодня Та інколи здається, що ти у ліжку поряд... Я з часом зрозумів Поранених сердець не полагодити мов зламаних речей Вже не підходить ключ до замкнених дверей За ними я і ти Щоб знав куди занесе Життєва дорога нас То я б повернув тебе Принаймні в останній раз Не маю куди піти То мабуть мені вже час Я б не відпустив тебе Принаймні в останній раз Поламаний, на самоті, я звик, що дім - це там, де ти В моїх думках твій голос зник, я майже звик... Та з часом зрозумів Поранених сердець не полагодити мов зламаних речей Вже не підходить ключ до замкнених дверей За ними я і ти Щоб знав куди занесе Життєва дорога нас То я б повернув тебе Принаймні в останній раз Не маю куди піти То мабуть мені вже час Я б не відпустив тебе Принаймні в останній раз