Вічно ображаюсь на образи Вже не відчуваю в собі нічого Зрив давно для мене - не новина Але я завжди не слухав нікого І знову ти так злишся Я кричу, навіщо Ти зриваєш з мене Моє бідне нутро І наче то є вірно Чому плачу тихо Можеш мене вбити Мені вже все одно, бо Твій біль тихо пожирає мене І як же бути з тобою І як же бути з тобою, скажи? З мене пала ціп, не тримають стіни І я борюсь з собою І як же бути з тобою, скажи? Дим цигарок вже став огидним Я став наче слабкий Запах крові бридкий, скажи? Думаєш, що я тобі щось був винний? Ти розбила руки Вже не можеш думати Без набою в листі марить крук На місяць позирає Спав з тобою схожий на в'язня, на в'язня Присмак так схожий на рани, на рани Твій біль тихо пожирає мене І як же бути з тобою І як же бути з тобою, скажи? З мене пала ціп, не тримають стіни І я борюсь з собою І як же бути з тобою, скажи? Дим цигарок вже став огидним Я став наче слабкий Запах крові бридкий, скажи? Думаєш, що я тобі щось був винний? Ти розбила руки Вже не можеш думати Твій біль тихо пожирає мене І як же бути з тобою І як же бути з тобою, скажи? З мене пала ціп, не тримають стіни І я борюсь з собою І як же бути з тобою, скажи? Дим цигарок вже став огидним Я став наче слабкий Запах крові бридкий, скажи? Думаєш, що я тобі щось був винний? Ти розбила руки Вже не можеш думати