Поpа-поpа-поpадуемся
На своём веку
Кpасавице и кубку
Счастливому клинку
Пока-пока-покачивая
Пеpьями на шляпах
Судьбе не pаз шепнём
Меpси боку
(Океани слів, кров на карабін у-у
Я не вірю нікому - життя серпантин
Я не вірю нікому, я не вірю собі
Я не вірю нікому, правда ріже очі)
Океани слів, кров на карабін у-у
Я не вірю нікому - життя серпантин
Я не вірю нікому, я не вірю собі
Я не вірю нікому, правда ріже очі
Океани слів, кров на карабін у-у
Я не вірю нікому - життя серпантин
Я не вірю нікому, я не вірю собі
Я не вірю нікому, правда ріже очі
Революція гідності не настала
Бо гідність не купиш
Я мріяв про мирний світ,
Античних часів отрута
Я не бачив себе у натовпі,
Бо оґидна нам дружба
Якщо патрони в запасі,
То пущу у сотню у трупа
(Сміливий тот хто)
Дає приказ зі штабу
(Сміливий тот хто)
Зіграв з собой в мовчанку
Але не досить трупів
Ще один потрібен старшим
У них закінчилось золото я уже в Ірані
Готов вбивати унтерменшів, якщо ціль на носі
Я повернусь додому зламаний, але хоробрий
І на столі у мене тліє дві медалі з фронту
Одна за вбитого нелюдя
Друга - за його дочку
І я прийшов у себе в соціумі стале краще
Але життя мені дає нових питань на засип
Чому ці лиця дивляться на мене як зі страхом?
Вони чогось боятся або це зрадник нації?!
Океани слів, кров на карабін у-у
Я не вірю нікому - життя серпантин
Я не вірю нікому, я не вірю собі
Я не вірю нікому, правда ріже очі
Океани слів, кров на карабін у-у
Я не вірю нікому - життя серпантин
Я не вірю нікому, я не вірю собі
Я не вірю нікому, правда ріже очі
Кругом одні ворожі погляди - я у полоні
Твої наряди уві сні єдиний спосіб жити
Я не пам'ятаю що було два роки тому
Але у темні дні на мене тихо зиркає друг мій
Він тихо шепче взяти хутко його сталь у руки
Звести курок та не жалітись на патрони в лоба
Мені так шкода, що не зміг прийти до тебе вдруге
Але водночас трупам все одно на мої слова
Трупам все одно на мої слова
Трупам все одно на мої слова
Та трупам все одно, все одно, все одно
Трупам все одно на мої слова