(Я не один, нас таких сотні) (Замкнутих в безодні) Я не один, нас таких сотні Замкнутих в безодні Блукаючи голодний, я зрозумів Що ти справжній лиш сьогодні В незалежності від погоди Я приймаю свої невзгоди І нехай руки мої холодні Завтра буде нове сьогодні В м'ясо розіб'ю обличчя Мої думи у пітьмі Я так сильно загубився Що й забув куди хотів Все по колу, на повторі Ця потворна карусель Плавить сильно Мертвий холод проникає до легень Я малюю уві сні Наяву всього лиш попіл Кровоточить білий світ Не рятує чорний допінг Без емоцій, наче мрець Так давно не бачив сонця День за днем шукаю сенс А знаходжу лиш безсоння Я не один, нас таких сотні Замкнутих в безодні Блукаючи голодний, я зрозумів Що ти справжній лиш сьогодні В незалежності від погоди Я приймаю свої невзгоди І нехай руки мої холодні Завтра буде нове сьогодні Я не один, нас таких сотні Замкнутих в безодні Блукаючи голодний, я зрозумів Що ти справжній лиш сьогодні В незалежності від погоди Я приймаю свої невзгоди І нехай руки мої холодні Завтра буде нове сьогодні Я не один, нас таких сотні Замкнутих в безодні Блукаючи голодний, я зрозумів Що ти справжній лиш сьогодні В незалежності від погоди Я приймаю свої невзгоди І нехай руки мої холодні Завтра буде нове сьогодні