Усі ці дощі, вони виліковують мої рани
Тече, ніби дріпчик, сльоза — це артефакти кохання
Я знову повірю людям, надіюся: не востаннє
На мені armor, через діри я зичу їм чакру
Це артефакти кохання
На мені ці артефакти кохання
Я знову полюблю, надіюсь: назавжди
Боже, я сам для себе став покаранням
Це артефакти кохання
На мені ці артефакти кохання
Я знову полюблю, надіюсь: назавжди
Боже, я сам для себе став покаранням
В мені всередині діра, неначе я пустий із Бліча
Як завжди, я насиплю кринжа
А шо, коли мене вже навіть нема?
А шо, коли це була моя остання секунда?
Я все одно ше дякую
Марево фіолетове — Сахасрара
Є, мої всі сни такі дивні та древні
Я ніби кожна людина
У мені біль, у мені вся ця любов
Та все буття поспіль у пригоди рину
Мої всі сни такі дивні та древні
Я ніби гриб, я ніби рослина
Я досі шукаю, я досі повчаюсь
Я досі лишаюсь дитино-ю
Є, є
Люлі-люлі, люлі-люлі-лю
Люлі-люлі, люлі-люлі-лю
Люлі-люлі, люлі-люлі-лю
По-По-Посеред лісів сплять давно мої тіла, є
Ви самі знаєте, шо ви всі, — це і є я
Посеред лісів сплять давно мої тіла, є
Ви самі знаєте, шо ви всі, — це і є я
Усі ці дощі, вони виліковують мої рани
Тече, ніби дріпчик, сльоза — це артефакти кохання
Я знову повірю людям, надіюся: не востаннє
На мені armor, через діри я зичу їм чакру
Це артефакти кохання
На мені ці артефакти кохання
Я знову полюблю, надіюсь: назавжди
Боже, я сам для себе став покаранням
Це артефакти кохання
На мені ці артефакти кохання
Я знову полюблю, надіюсь: назавжди
Боже, я сам для себе став покаранням